- обганяти
- = обігнати
переганяти, перегнати (ростом, віком); випереджати, випередити, обходити, обійти (в русі)
Словник синонімів української мови. 2014.
обганяти
Смотреть что такое "обганяти" в других словарях:
обганяти — I я/ю, я/єш, недок., обігна/ти, обжену/, обжене/ш, док., перех. 1) Рухаючись швидше, обминати й залишати позаду кого , що небудь; переганяти, випереджати. || Випереджати, залишати позаду, змагаючись із ким , чим небудь у швидкості руху. 2) перен … Український тлумачний словник
обганяти — [обган’а/тие] н а/йу, н а/йеиш … Орфоепічний словник української мови
обганяти — 1 дієслово недоконаного виду випереджати обганяти 2 дієслово недоконаного виду оббігати розм … Орфографічний словник української мови
випереджати — 1) (рухаючись в одному напрямі з ким / чим н. швидше, опинятися попереду), випереджувати, випередити, обганяти, обгонити, обігнати, переганяти, перегонити, перегнати, обминати, обминути; обскакувати, обскакати (верхи); об їжджати, об їздити, об… … Словник синонімів української мови
випереджати — а/ю, а/єш і випере/джувати, ую, уєш, недок., ви/передити, джу, диш, док., перех. 1) Рухаючись в одному напрямку з ким , чим небудь швидше, обганяти, опинятися попереду. || Робити, виконувати що небудь раніше від когось. || З являтися десь раніше… … Український тлумачний словник
обгін — обго/ну, ч. Дія за знач. обганяти I 1) … Український тлумачний словник
обгонити — ню, ниш, недок., обігна/ти, обжену/, обжене/ш, док., перех. Те саме, що обганяти I … Український тлумачний словник
обігнати — див. обганяти I … Український тлумачний словник
обскакувати — ую, уєш, недок., обскака/ти, а/ю, а/єш, док., перех. 1) Скоком рухатися навколо кого , чого небудь. || розм. Скоком об їжджати верхи навколо кого , чого небудь. 2) розм. Швидко оточувати кого , що небудь верхи. 3) Обганяти, випереджати кого… … Український тлумачний словник
обставляти — я/ю, я/єш, недок., обста/вити, влю, виш; мн. обста/влять; док., перех. 1) Ставити щось навколо або вздовж чого небудь. || рідко. Обрамляти, оточувати чим небудь. || розм. Заставляти щось чим небудь, розміщуючи по всій поверхні. Обставити стіл… … Український тлумачний словник
